Юрко ЗЕЛЕНИЙ »» Словник. Український Новотвір. Пошук нових слів на запит часу. Повернення спалених слів в ужиток »» Як говоримо, так і мислимо!

ГУДЕЦЬ - музикант

(невиправдано затерте) Питомо Українська назва. Музикант є похідним від слова музика, яке у свою чергу походить від нічого іншого, як Муза – в давньогрецьких притчах одна з дев'яти богинь – покровительок поезії, мистецтв і наук. Однак бути того не могло, аби у наших пращурів славетних не існувало такого явища, як музика. А раз є явище, то має бути і Слово, яке його означає. З одного боку, то були Співи, Спів, позаяк саме людський Голос був першим з поміж інструментів. Однак згодом, з появою розмаїтих свистків, сопілок, дудок – найпростішого, але зробленого вже руками людини музичного знаряддя, – мусило виникнути й слово для їхнього опису: якось же нові речі треба було називати! Цікаво, а як воно є в наших братів-слов’ян?

У хорватській поруч зі словом музика частіше вживається чудове слівце glazba [ґлазба] – скажіть, як воно перегукується з нашими голос, галас, голосіння, чи не так?! У Чеській мові, слова музика нема взагалі (!!!) – натомість є hudba [гýдба]. Воно й логічно: слов'янській співочій традиції не притаманні за природою своєю ударні інструменти, які з'явилися в наших краях значно пізніше за власне гудьбý, а тим паче за чистий горловий спів. Отож, розмаїті трубадури та гравці у нас не просто грали, а саме гуділи або ж дуділи, і видавали не музику, а гучання, гудовиння, різні гуди, ігудки гудочки. Звідси й гудець. Порівняйте з назвами інших ремесел: кравець, швець, жнець, знавець.

До речі, в народній говірці часто можна надибати на слово гудакú (є навіть фольк-гурт з такою назвою), що означає тих самих гудців. А наступного ранку після вдалої вечірки, коли ще «дзвенить» в голові, ми частенько кажемо «Ой, як вчора добре погуділи». Позабавлялись тобто ;о))

ПІСЛЯСЛОВО
Ця замітка була тут оприлюдненою, мабуть, вже років як зо два, коли нарешті з'явилася просто казкова можливість її доповнити. Свого часу запроваджуючи слово гудець, я спирався з одного боку на народну творчість, на окремі знахідки у наших народних говорах чи давніх співанках, а з другого – відштовхувався від досвіду инших слов'янських мов. Зрештою, просто рухався за власною «чуйкою». Чуйка не підвела! Як з'ясувалося, гудець давненько вже закарбований нашими словниками: просто ці Книги були тривалий час не доступні загалу, і в прямому розумінні спалені в 1930-х та пізніших роках відвертими україножерами.

Сьогодні – завдяки справді неоціненній праці людей, які заснували і підтримують в робочому стані іменку Російсько-Українських Словників http://r2u.org.ua – низка рідного мовного надбання стала доступною будь-кому. Нехай там тих словників небагато, лише з десяток, а кажуть, що їх було близько 80, однак це вже щось! Мовчу про те, чого тільки вартує можливість легко, одним клацом, користуватися такою криницею словесних знань, як Російсько-Український Академічний Словник, складений загоном мовців під орудою Агатанґела Кримського!

Тож задаємо у пошук на згаданій сторінці слово гудець – і є! Є це слівце! І саме у значенні як музикант! Так, нехай з приміткою «архаич.», тобто архаїчне, задавнене, але що з того? Хіба все нове – це не дуже добре забуте старе?

Було цікаво знайти там і російський відповідник греко-похідному музиканту – гудильщик, гудóчник. Можна відкрити для себе і цілу низку инших українських відповідників–назв цього ремесла: гудáч, грач, гудаченько, а особливої уваги заслуговує, мабуть таки, гудій (порівняйте: водій, заводій). В жіночому роді можна тоді сказати замість музикантка – гудійка.

Тож раджу Тобі, Читаче, частіше зазирати до r2u.org.ua – і самостійно переконатися в корисності цієї потуги. Ймо' пізнаєш там багато чого раніше від Тебе ретельно приховуваного: відкривати очі на очевидні речі ніколи не пізно ;)

Чи сподобалося Тобі нове слівце?