Юрко ЗЕЛЕНИЙ »» Словник. Український Новотвір. Пошук нових слів на запит часу. Повернення спалених слів в ужиток »» Як говоримо, так і мислимо!

ОСІДОК - офіс

(новонабуле) Це слово в Українській мові існує віддавна, у чому можна переконатися в Чудових Українських Словниках. Зрозуміло, що раніше осідок мав дещо інакше значення, але ніхто і ніщо не заважає нам його осучаснити і пристосувати до вимог сьогодення.

Англійське слово office доволі багатозначне. Першими серед інших йдуть такі тлумачення слова, як контора, канцелярія, бюро − словом, все те, що раніше Українською називалося стіл. Себто не той, на якому ми часом дозволяємо собі «хвейсом об тейбол» або «гризлом в олів'є»:)), а у розумінні стіл довідок, стіл знахідок (тобто місце, де можна знайти свої загублені, наприклад, на вокзалі речі − чули про таке?;-) Зрештою, усі наші пращури-князі теж сиділи не у кріслі, не на табуретці, і навіть не на троні, а саме на престóлі. Отже, в Українській мові стіл − це і підвищення, де ми їмо, за яким працюємо і таке інше, але разом з тим − певне місце, простір, приміщення, кабінет. Однак тут мова не про це, а про «охвис»:)

Водночас office має такі значення, як служба, посада, повноваження, обов'язок, влада, чин, послуга тощо. Звідси маємо такі похідні, як офіцер (officer), тобто дослівно − службовець, чиновник; в художніх текстах ще й досі подибуємо на такі слова, як служивий (Українською), служивый (рос.).

Сюди ж якимось чудом приплівся і офіціянт − тобто прислуга, обслуга: теж похідне від служба, послуга. Чому дивом приплентався? Ну бо ні в англійській, ні у французькій мовах (саме з цих мов плюс ще з німецької і фламандської (голандської:)) нахапався завдяки царям-первим і царицям-вторим запозичень московський говір, а відтак багато з них перекинулося і до нашої «солов'їної»:о)) такого слова нема, натомість там це ремесло називається waiter (по-суті: чекач, очікувач, ждальник), steward (на пароплавах, літаках; буквально: провідник, супровідник); або ж serveur чи loufiat, або відоме нам, але застаріле «там» garçon (хлопче! юначе!).

Отже, замість того, аби робочі приміщення, місця служби та ін. називати настільки розмитим і багатозначним (як для нас) чужословом office, ми можемо спокійно відчистити від грубого шару пилу наш осідок. Себто: осідок – місцина, де сидить, засідає, п'є каву та теревенить за службовий кошт по «безмірнику» чи «асьці» учасник після-індустріяльного способу виробництва, увесь офісний планктон:)) Є ще інші наші мовні відповідники отому офісу, зокрема, управа чи правління – контора, «престіл», звідкіля здійснюється керування, управління підприємством, товариством взагалі.

Осідок, управа, правління – певною мірою близькослови (синоніми). Проте слід розрізняти наступні відтінки їхніх значень. Якщо мова йде саме про місце нашої праці, перебування – отой чужинський офіс – краще казати осідок. Коли ж мова про «гурт керівних осіб» – тоді вживаймо управа чи правління. Однак варто мати на увазі, що управа чи правління можуть бути розташовані в якомусь осідку, а ось сказати, що «наш осідок в такій-то управі» – виглядатиме трохи кострубато, бо осідок позначає насамперед фізичне місце перебування чи розташування.

Наприклад, якщо ми кажемо Голова Правління, то зрозуміло, що йдеться про керманича, який очолює цілий загін знавців, завідувачів, розпорядників тощо. Або: Військова Управа дивізії «Галичина» означало далеко не будівлю, приміщення, де засідало її командування, а коло військовиків, котрі очолювали це бойове з'єднання. Воно і зрозуміло: який же до дідька в бойової дивізії може бути «охвис»??

До речі, Предстоятель (до 2011 року) Української греко-католицької церкви Блаженнійший Любомир кардинал Гузар є чи не найвиднішим подвижником у справі повернення в ужиток цього гарного слова. У діловодстві УГКЦ надибуємо його постійно:
«Осідок УГКЦ урочисто перенесено до Києва»;
«…заснували для них нову греко-католицьку єпархію з осідком у Крижівцях», ітд.

Не цураються цього слова в ПЛАСТі, споріднених молодіжних спільнотах, а також часто на нього натрапляємо в літописах та сучасних дослідженнях:
[1] Зробивши Фастів осідком полку, Семен Палій приступив відразу енергійно до заселення безлюдних просторів українськими втікачами з Волині й Поділля;
[2] Восени 1922 осідок Начальної команди УВО перенесено за кордон;
[3] …Коновалець вибирає місцем свого особистого осідку Женеву в Швейцарії;
[4] ...це колишній осідок нацистського ідеолога Генріха Гіммлера, наземний бункер так званого легкого типу.

Вживається осідок і в значенні притулок, прихисток:
[5] Еней та його ватага не могли бути сприйняті інакше, як запорожці, яким після зруйнування Січі 1775 р. довелося довго блукати, поки знайшли осідок на Кубані.

У словниках осідок зустрічається з різним наголосом, щоправда, від цього дещо змінюється і значення слова: тобто є і óсідок, є і осíдок. Особисто мені більше до смаку наголос на перше О − óсідок. Таке уподобання, швидше за все, виникло тому, що з чужослова офіс, де наголос теж на початкове О, переходити, «переїжджати»;) на наш óсідок психологічно якось легше. Але якщо з'ясується, що переважній більшості мовців подобається осíдок і саме це прочитання має вищу ймовірність прижитися − то сильно проти цього не заперечуватиму :))

І наприкінці невеличка довідка. Існує ще західноукраїнське, точніше навіть гуцульське говіркове прочитання цього слова – осéдок [з наголосом на е], проте воно зустрічається у кількакрат рідше, тож його можемо вважати діялектичним і тримати десь собі подумки на майбутнє. А там, диви, знайдеться і осéдку новітнє застосування.

Переконатися у повнокровній ужитковости осідку можна на власні очі, хоча б через пошук в тому самому Ґуґлі.

Чи сподобалося Тобі нове слівце?